Ще досі свіжі в пам’яті епізоди зустрічі зі «Львовом» на «Тернопільському міському стадіоні», де, відчайдушно змагаючись, молодь «Ворскли» зуміла вирвати нічию проти більш кваліфікованої за добором гравців команди. Експерти не вірили, журналісти сумнівалися, а самі хлопці вийшли битися за результат, і свого досягли. Фортуна любить сміливих – це загальновідоме спортивне правило спрацювало. У тій грі свої перші голи на найвищому рівні відсвяткували Артем Челядін і Данило Кравчук.
- Артеме, чекали-чекали на свій шанс, і дочекалися?
- Коли дізналися, що до Тернополя, де грали з ФК «Львів», поїде молодіжний склад нашого клубу, всі відразу збагнули, що – ось він шанс показати, хто на що здібний. Показати себе з найліпшої сторони в УПЛ було вкрай відповідально. Це було дещо несподівано, не обійшлося, ясна річ, і без хвилювання. Та, коли почалася гра все помалу заспокоїлося, і ми почали шукати підходи до воріт суперника.
- Вирішальним у суто психологічному плані, мабуть, був епізод, коли тобі вдалося забити той самий дебютний «голік»?
- Так, це вже проникло в наші ряди. Мода на «голік» у команді прижилася. Я не проти! (сміється)
- Пригадай той момент, будь ласка.
- Таке, мабуть, раз на рік може залетіти. Більшою мірою пощастило, думаю.
- Відчували, чого не вистачало вам, необстріляним іграми такого рівня хлопцям, у тій грі?
- Перш за все, досвіду. Його не можливо купити, це приходить лише з часом, коли ти багато та наполегливо працюєш та вдосконалюєшся. Згадати хоча б той наш вихід учотирьох на ворота суперника. То був шанс вирвати перемогу та створити справжню сенсацію, але досвід тут зіграв не на нашу користь, на жаль.
- Та результат 2:2 все одно занесли до активу, чи не так?
- Авжеж! Ми цілком могли й поступитися в тому матчі. Мали й шанс, як уже говорилося, вирвати перемогу в кінці. Така бойова нічия для нас нормальний результат, я так думаю. Уже після першого набутого досвіду багатьом хлопцям, які встигли дебютувати, буде психологічно набагато простіше взаємодіяти на полі. На «Маріуполь» вийдемо зосередженими та морально стійкішими.
- Для вас це бонус та несподіванка, що тренери першої команди вирішили дати молоді дограти залишок сезону?
- Нам ще раніше натякали на це, аби ми були будь-якої миті готовими вийти на поле. Тож, ми готувалися психологічно до цього. Особисто я нічому не здивувався. Скажу лише, що намагатимемося не підвести тренерів та виправдати таку високу довіру до нас.
- Чи не важко без ігрової практики, позаяк немає матчів у чемпіонаті U-21, виходити й битися в УПЛ ?
- У нас організм молодий, не треба жалітися. Зараз десь бажання перевершує досвід та майстерність, та все це прийде з часом. Жалітися не будемо точно. Класно, що випав такий шанс. Будемо битися, намагатися грати в пас, комбінувати, вигризати кожен м’яч і старатися зіграти на перемогу.
- Два матчі на тижні доведеться провести, витримаєте фізично?
- Та все буде нормально, повірте. Можливість зіграти два матчі в Прем’єр-лізі, м’яко кажучи, випадає не щодня. Дехто мріє хоча б дебютувати, а в нас такий шанс. Будемо грати.
- Враження від фінальної кубкової гри?
- Цікава, динамічна гра з боку обох команд. Ніхто не закривався на своїй половині. У післяматчевій «лотереї» не вистачило вдачі. Гадаю, після такої самовідданої гри з «Динамо» у нашої команди повинно додатися уболівальників по всій країні. Я читав чимало схвальних відгуків про гру «Ворскли» в новинних стрічках та в соцмережах.
- Яке першочергове завдання ставитимете перед собою у найближчих зустрічах?
- Довести собі та тренерському складу спроможність конкурувати з футболістами головної команди. Вже час переходити на більш високий рівень. Сподіваюсь, так і буде.
Спілкувався Андрій Іванов
